Уроки історії

Завдання тематичного контролю з тем: "Давній Рим. Давні слов'яни" 6 клас

Конспект уроку на тему: "Імперський наступ на автономію Гетьманщини"

Конспект уроку на тему: "Гетьманство Івана Виговського. Розкол Гетьманської держави. Андрусівське перемир'я"

Презентація до теми: "Кирило-Мефодіївське братство"

Тема: Кирило-Мефодіївське братство

Мета: ознайомити учнів з діяльністю Кирило-Мефодіївського братства; визначити причини утворення, програмні цілі і значення діяльності першої  української нелегальної політичної організації; удосконалити уміння робити висновки та працювати з історичними джерелами, аналізувати, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам; розкрити значення творчості Т.Г. Шевченка для розвитку українського національно-визвольного руху; на прикладі братства  виховувати почуття любові до Батьківщини і свого народу, цікавість до вивчення минулого країни.                  

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, ноутбук, мультимедійна презентація, роздавальний матеріал

Основні поняття: Кирило - Мефодіївське братство, нелегальна     політична організація, Статут, братчики, різночинна інтелігенція.

Основні дати: січень 1846 - березень 1847 рр. - період  діяльності Кирило-Мефодіївського  братства             

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ.Оголошення теми й мети уроку

Учитель. Сьогодні тема нашого уроку -  «Кирило-Мефодіївське братство».

(Слайд 1). Епіграфом  уроку будуть слова видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського: «Від Кирило-Мефодіївського братства веде свою історію весь новий український політичний рух».  Це перша в історії України нелегальна політична організація створена українськими інтелігентами. Ми встановимо причини виникнення братства, розглянемо склад, цілі, форми, методи, напрямки діяльності організації, зміст програмних документів братства. А також з'ясуємо значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства і місце Т. Шевченка в ньому.

План уроку (Слайд 2)

1.Причини утворення та склад братства.

2.Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства.

3. Погляди та суспільно-політична діяльність членів організації.

4.Розгром Кирило-Мефодіївського братства.

5.Місце Т. Шевченка в українському національно-визвольному русі.

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Історик Ф. Турченко вважає, що це товариство «було першою спробою української різночинної інтелігенції вдатися до політичної боротьби; ... стало самостійним і самобутнім політичним формуванням, яке організаційно не підпорядковувалося, а ідеологічно не повторювало політичних настанов жодної із загальноросійських суспільних течій». Його діяльність позначилася на долях багатьох видатних українців, у тому числі нашого Кобзаря.

ІV.Актуалізація опорних знань

1.Пригадайте, що таке братство?

2.Хто такі Кирило і Мефодій?

3. Які суспільно-політичні організації діяли в Україні на початку ХІХ ст.?

4. Яка соціальна верства стала рушійною силою національно-визвольного руху в наддніпрянській Україні на початку ХІХ ст.?

5.У процесі формування націй виділяють три етапи. Назвіть їх.

V.Вивчення нового матеріалу

1.Причини утворення та склад братства.

Учитель. Кирило-Мефодіївське братство діяло у Києві з січня 1846 р. до кінця березня 1847 р. Проблемне питання. Сьогодні ми спробуємо з'ясувати, чи можна вважати діяльність Кирило-Мефодіївського братства початком переходу від культурницького до політичного етапу формування нації. (Слайд 3)

Учитель. Причини виникнення братства (Слайд 4):

1)формування української національної ідеї та розвиток  національно-визвольного руху;

2)наступ російського самодержавства на права і свободи підданих імперії;                         3)посилення процесу русифікації України;

4) загострення боротьби між силами абсолютизму і демократії в європейських державах;

5) розвиток європейських таємних організацій революційного спрямування.

Учитель. Отже, рушійною силою національного відродження виступила інтелігенція - освічені люди, які займалися інтелектуальною, творчою діяльністю. Це були письменники, художники, артисти, викладачі, учителі, лікарі, інженери, агрономи та ін.

До рівня інтелігенції прирівнювали й деяких державних чиновників. Оскільки інтелігенти були вихідцями з дворянства, духівництва, купецтва, міщанства, селянства, у тодішніх офіційних колах їх називали різночинцями. І це чітко простежується зі складу братства. (Слайди 5-8)

У кінці 1845 р. Микола Костомаров (син поміщика і кріпачки), який тоді був учителем історії 1-ї Київської гімназії, познайомився зі студентом історико-філологічного факультету Київського університету ім. св. Володимира Василем Білозерським (народився у небагатій дворянській родині) та чиновником канцелярії генерал-губернатора Миколою Гулаком (походив із козацько-старшинського роду). Вони ще більше зблизилися, коли в січні 1846 р. Костомаров захворів і на деякий час поселився в одній квартирі з Гулаком. Їх відвідували студенти університету В. Білозерський, Олександр Навроцький (народився в сім'ї безмаєтних дворян), Опанас Маркович (народився в сім'ї начальника канцелярії військового міністра). Вони розмовляли на літературні та наукові теми. І ці бесіди наштовхнули їх на ідею створення товариства для поширення через літературу та освіту ідей єдності слов'янських народів. Створена ними організація дістала назву «Слов'янське товариство св. Кирила й Мефодія». До складу братства входили також відомий український письменник, етнограф, мовознавець, перекладач Пантелеймон Куліш (походив із козацько-старшинського роду), студент філософського факультету Київського університету Іван  Посяда (народився у міщанській родині), учитель Чернігівської гімназії Олександр Тулуб (народився у сім'ї дрібномаєткового дворянина), викладач Полтавського кадетського корпусу Дмитро Пильчиков, військовий,що народився в сім'ї поміщика Микола Савич, студент юридичного факультету Київського університету Георгій Андрузький (народився у сім'ї дрібного поміщика) та Тарас Шевченко.

Доказів безпосереднього членства у Шевченка у товаристві не існує. Але його вплив на братчиків беззаперечний. Заклик поета до національного та соціального визволення став основою програмних документів КМб.

2.Програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства.

Учитель. (Слайд 9) «Книга буття українського народу» – описує історію України на тлі світової історії від найдавніших часів до середини XIX ст.; розкриває причини та наслідки поділу України між Польщею і Росією, ліквідації Запорозької Січі і Гетьманщини та запровадження кріпацтва; закликає слов’ян до боротьби за національне відродження в економічному, соціальному і духовному житті. Написаний в біблійному стилі. Автор Микола Костомаров.

Одним з найважливіших програмних документів КМб є також «Статут Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія», написаний В. Білозерським. Він складається з двох частин: «Головні ідеї» та «Головні правила».

Робота в групах

1-а  група.  Опрацювати  Статут  Кирило-Мефодіївського  товариства і виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

       1.  Визначаємо,  що  духовне  і  політичне  об’єднання  слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південнорусів  (українців),  північнорусів  (росіян),  білорусів,  поляків,  чехів  зі  словенцями,  лужичан,  ілліросербів  з  хурутанами (хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне   правління  і  дотримуватися  повної  рівності  співгромадян  за  їх  народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління,  законодавство, право  власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має  існувати  спільний Слов’янський  собор з представників всіх племен».  (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С.71)

Завдання

1.  Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2.  Як  має  бути  організовано  управління  Слов’янською  федерацією?

 2-а  група.  Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство  утворюється  з метою поширення  вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У  випадку,  коли  член  потрапляє  до  рук  ворогів  і  залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. <…>

8.  Товариство  буде  прагнути  зарані  про  викорінення  рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.

11. Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування  і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)

Завдання

1.  На яких засадах мало діяти Кирило – Мефодіївське товариство?

2.  Про що  свідчить  відмова  товариства  від  принципу  «Мета  виправдовує засоби»?

 Учитель. Таким чином програмними цілями товариства були(Слайд 10)

• Знищення царизму, кріпосного права і поділу населення на стани.

• Об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію.

• Кожний слов’янський народ зберігає свою самостійність і незалежність й утворює власну державу з республіканською формою правління у складі федерації.

• Управління Слов’янською федерацією повинен здійснювати Слов’янський собор із представників усіх слов’янських народів.

• Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів.

• Розвиток національної мови та культури усіх слов’янських народів.

• Українському народові відводилася місія визволителя та об’єднувача усіх слов’янських народів.

• Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеях

3. Погляди та суспільно-політична діяльність членів організації

Учитель: Дружні відносини між братчиками, не викликали появи спільних поглядів щодо засобів досягнення кінцевої мети – ліквідації кріпацтва, самодержавства, об’єднання слов'ян і здобуття свободи для поневолених народів. В братстві склалось дві течії, два підходи щодо форм і методів діяльності та боротьби. Ідеї  помірковано-ліберальні сповідували М.Костомаров, Д.Пильчиков О.Маркович, О.Тулуб,В. Білозерський, П.Куліш (прагнули досягти поставленої мети шляхом проведення реформ і здійснення поступових перетворень;  радикальні -  М.Гулак, Т.Шевченко,  О.Навроцький,  Г.Андрузький  І.Посяда,  М.Савич (виступали за революційний переворот) (Слайд 11)

Учитель. (Слайд 12) Суспільно-політична  діяльність братчиків була достатньо різноманітною і багатовекторною:

- розповсюдження програмних документів і прокламацій «До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»;

- Науково-дослідницька і освітня діяльність, поширення ідей під час лекцій в навчальних закладах Київа;

- Сприяння розвитку народної освіти, збір коштів на відкриття народних шкіл,

- Створення, видання і поширення нових творів, підручників та книг - зокрема, збірки поєзій «Кобзар»Тараса Шевченка, першого підручника з історії України Пантелеймона Куліша «Повість про український народ», виданий 1846 року

4.Розгром Кирило-Мефодіївського братства.

Учитель. В березні 1847 р. за доносом студента Київського університету О. Петрова (сина жандармського офіцера) братство було викрите. Протягом березня — квітня жандарми заарештували всіх його учасників і доставили в Петербург у III відділення імператорської канцелярії.

Спочатку петербурзькі жандарми дійшли висновку, що діяльність «братчиків» — це «не більше, ніж учена маячня трьох молодих людей», оскільки братство не мало на меті організовувати та здійснювати політичний переворот чи народне повстання. Проте після тримісячного слідства жандарми з'ясували всю небезпеку діяльності братства кирило-мефодіївців для імперії. «Усі вони не змовники, не зловмисники, — зазначалося у звіті ІІІ відділення. — Але шкода від них могла відбутися повільно і тим більше небезпечно». (Слайд 13)

«Мозковий штурм»

Якої шкоди,на вашу думку, могла завдати діяльність братчиків імперії?

Учитель.  Найтяжчого покарання зазнав Т. Шевченко. Особистим розпо рядженням Миколи I, розгніваного карикатурами  поета на імператрицю,  віддали на 10 років  у солдати Окремого Оренбурзького корпусу без права писати і малювати. На 3 роки у Шліссельбурзьку фортецю ув'язнено М. Гулака, М. Костомарова на один рік, а потім відправили на службу у В'ятську губернію. П. Кулішу було заборонено писати і відправлено на службу у Вологду. О. Навроцький  відсидів півроку у В'ятській тюрмі. Інших членів братства  вислано у віддалені губернії імперії під нагляд поліції з забороною повертатися в Україну.

5. Місце Т. Шевченка в українському національно-визвольному русі.

«Мікрофон»

Яке місце, на вашу думку, займає Т. Шевченко в українському національно-визвольному русі»? (Слайд 14)

Учитель. Хочу також зазначити, що у доповіді III відділення Миколі І щодо Т. Шевченка підкреслювалося: «Вірші його подвійно шкідливі й небезпечні. З улюбленими віршами в Малоросії могли посіятися й згодом укорінитися думки про уявне блаженство часів гетьманщини, про щастя повернути ті часи і про можливість Україні існувати у вигляді окремої держави». (Слайд 15)

VI. Узагальнення та систематизація знань

1. Поміж запропонованого оберіть ідеї  Кирило-Мефодіївського братства. Учитель: 

1. Україна – незалежна держава.

2. Федеративний союз слов'янських держав.

3. Москва – центр слов'янського світу.

4. Україна – конституційна монархія.

5. Україна – республіка.

6. Єдину федерацію утворюють Росія та Україна.

7. Рівність всіх громадян.

8. Перетворення здійснюються революційним шляхом.

9. Свобода віросповідання.

10. Розвиток освіти.

11. Зберігаються кріпосництво і самодержавство.

12. Київ – центр федеративного союзу.

2.Відповідь учнів на проблемне питання: «Чи можна вважати діяльність Кирило-Мефодіївського братства початком переходу від культурницького до політичного етапу формування нації». (Слайд 16)

VІІ.Підсумки уроку

Учитель. Історичне значення Кирило-Мефодіївського товариства.  Кирило-Мефодіївське братство висунуло політичну ідею створення української держави як складової слов'янської федерації. Воно поклало початок організаційному об'єднанню діячів українського національного руху.

Кирило-мефодіївці вперше сформулювали українську національну ідею. Саме від них веде свою історію новий український національний рух. Завдяки братству він вийшов із початкового стану нечітких прагнень і остаточно визначив свою мету та завдання: державна самостійність, соціальне звільнення народу, народовладдя у внутрішньому житті, федералізм у міжнародних відносинах, насамперед зі слов'янами.

VІІІ.Домашнє завдання (Слайд 17)

1.Опрацювати §14.

2. Підготувати уривки із творів Т. Г. Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї.

Тема: Встановлення нацистської диктатури в Німеччині

Мета: з’ясувати причини встановлення нацистської диктатури в  Німеччині; розглянути внутрішню політику режиму; основні етапи антисемітської політики нацистів; розвивати навички роботи з документа­ми, продовжувати формувати вміння оцінювати історичні факти, висловлювати власну думку; виховувати пацифістські та антифашистські настрої в середовищі учнів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: Полянський П. Б. Всесвітня історія. 1914-1939: підр. для 10 кл. – К.: Генеза, 2003. – С. 141-151.

Схеми «Структура влади за нацистського режиму», «Ідеальні жінка та чоловік з точки зору нацистської ідеології», роздатковий матеріал.

Основні поняття і терміни:нацизм, фюрер, гітлерюгенд, расизм, антисемітизм

Основні дати: січень 1933 р., 15 вересня 1933 р., 9-10 листопада 1938 р.

Хід уроку

І.Оргмомент

ІІ.Актуалізація опорних знань

1.Назвіть причини та наслідки Листопадової революції в Німеччині.

2.Охарактеризуйте політичний устрій Німеччини за Веймарською конституцією.

3.З якими складнощами стикнулась Веймарська республіка?

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

План

1.   Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.

2.  Внутрішня політика режиму.

3.  Антисемітська політика нацистів у 1933— 1939 рр.

Проблемне питання – Чи можна було не допустити нацистів до влади?

1.   Встановлення нацистської диктатури в Німеччині.

Учитель: Створена у 1919р. Німецька робітнича партія і перейменована у 1920р.—Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини в умовах слабкості партій Веймарськї республіки постійно вела бо­ротьбу за вплив на населення. У 1930 р. на виборах до рейхстагу наци­сти здобули 6,4 млн. го­лосів, а у 1932 р. —13,7 млн. голосів. Після чергового зниження заробітної плати країною прокотилася хвиля страйків і демонстрацій. Вплив комуністів і лівих соціал-демократів зростав, що стурбувало великих німецьких промисловців та представників середнього класу, їм потрібна була полі­тична сила, здатна зупини­ти економічний хаос. Таку силу вони вбачали у партії  Гітлера. Вони використали свій вплив на президента, і у січні 1933 р. Гінденбург доручив Гітлеру сформува­ти новий кабінет міністрів, призначивши його рейхска­нцлером. Так до влади прийшли націонал-соці­алісти.

Повідомлення учня про Гітлера.

«Мозковий штурм»

·          Якими, на вашу думку, були причини приходу до влади НСДАП.

Орієнтовна відповідь:

Причини встановлення нацистської диктатури в Німеччині:

q  Економічна криза:

Ø  промислове виробництво скоротилося на 40%;

Ø  кількість безробітних сягнула 4,5 млн.;

Ø  реальна заробітна плата знизилася на 25-40%;

Ø  кілька тисяч дрібних підприємств збанкрутіли;

Ø  селяни-бауери масово розорялися.

q  Неспроможність правлячих кіл Німеччини керувати країною парламентськими методами

q  Зростання соціальних суперечностей під час економічної кризи

q  Посилення прагнення до сильної влади, здатної навести порядок у країні

q  Слабкість Веймарської республіки

q  Відсутність єдності серед партій веймарської коаліції

q  Незадоволення умовами Версальського миру

Учитель: Після смерті у 1934 р. президента Гінденбурга Гітлер пере­брав собі його повнова­ження. Уся повнота вла­ди в Німеччині опинила­ся в руках Гітлера. Йому було присвоєно пожиттєве почесне звання «фюрер» (вождь). Ставши  диктатором, Гітлер оголосив III Рейх наступни­ком Священної Римської імперії та Німецької імперії 1871-1918 рр.

Робота зі схемою

·          Опрацюйте схему 1 та охарактеризуйте структуру влади за нацистського режиму. На чому вона базувалась?

Учитель: У 1933 р. було заборонено всі політичні партії, крім НСДАП, що злилась з державою. Партійні функціонери автоматично ставали державними чиновниками відповідного рівня. Така різка зміна державного ладу та суспіль­ного життя супроводжувалася насиллям і по­роджувала посилення каральних органів дер­жави. Штурмові (СА) та охоронні (СС) загони стали частиною цього апарату насилля. Було створено державну таємну поліцію (гестапо), а в 1933 р. по всій країні з’явилися концентраційні табори для утримання в них усіх не­вигідних режимові людей, передусім діячів опо­зиції, зокрема комуністів і соціал-демократів, а також інакомислячих, що не поділяли поглядів нацистів.

2.  Внутрішня політика режиму.

Запитання: А що ж потрібно було зробити, щоб всі німці думали однаково, по-нацистськи?

Учитель:  Гітлер знав що робити. Щоб при­вчити всіх німців думати однаково, по-нацис­тськи, потрібно було усунути джерела ідей, про­тилежних або просто не відповідаючих гітлері­вському світогляду. З одного боку, для на­цистів, це означало придушити носіїв та­ких ідей. З іншого, — духовне підкорення народу вимагало лі­квідації маси книг. І в ніч на 10 травня 1933 р. нацисти влаштували публічне спалення книг, написаних «неарійцями», тобто євреями та антифашистами. На оточену штурмо­виками й есесівцями площу біля Берлінсь­кого університету десятки вантажівок під­возили все нові партії невгодних нацистам книг. На очах у збуд­женого натовпу були кинуті у вогонь видатні твори культури, створені як євреями,так і представни­ками інших народів, і бути вони не могли

антинацистськими, тому що напи­сані були переважно до появи нацизму. У вогонь летіли досягнення світової культури і творчої думки.  Фактично, думці було ого­лошено війну, і саме тому в майбутньому для бороть­би з нацистською ідеоло­гією об’єднається все людство, навіть держави з кардинально різними пол­ітичними режимами, тільки б врятувати людство.

Робота в групах з документами.

Клас поділяється на 2 групи, кожна з яких отримує свій набір документів.

Завдання: На основі даних документів визначити, якими ще засобами користувались нацисти, щоб отримати слухняний натовп, вірний Гітлеру. Потім один представник з групи робить коротку доповідь.

Робота з підручником

·          Опрацюйте п.2 (абзац 4-8) та схему на ст.147-148; зробіть висновок про економічну політику нацистів і запишіть його в зошит.

3.  Антисемітська політика нацистів у 1933— 1939 рр.

Учитель: Антисемітизм  (анти (проти) + лат. semici (назва етнічної групи, до якої належать євреї)) -  одна із форм расового шовінізму, яка проявляється у нетерпимому ставленні до осіб єврейської  національності.

На момент приходу до влади нацистів (1933 р.) серед населення Німеччи­ни євреїв було менше 1%, але нацисти ціле­спрямовано проводили антисемітську політи­ку. І тут виникає питання «чому?». А тому, що Гітлеру потрібно було згуртувати німців. Він обрав євреїв як ворожу націю, для боротьби з якою німцям потрібно згуртуватися, і тому на­цисти постійно проводили антиєврейські акції різного роду.

Основні етапи антисемітської політики нацистів:

—  Примусове звільнення неарійських держслужбовців (за винятком військових)

—  11.04.1933р.– прийняття «арійського параграфа» (інструкції, що визначала, кого нацисти вважали євреями)

—  25.04.1933р.– запровадження процентних норм для євреїв у школах та університетах

—  10.05.1933р.– публічне спалення книжок «неарійських» авторів (серед яких  були кращі твори світової класичної літератури)

—  15.09.1933р. – «Нюрнберзькі закони» – євреї позбавлялися громадянських  прав (брати участь у будь-яких громадсько-політичних заходах, брати шлюб із повноправними громадянами рейху, вивішувати поряд зі своїми будинками німецький прапор тощо).

—  16.11.1937р. – заборона видавати євреям закордонні паспорти

—  1938р. – скасування всіх податкових пільг для єврейських підприємств

—  22.07.1938р. – зобов’язання євреїв носити спеціальні посвідчення

—  07-09. 1938р. – позбавлення євреїв-лікарів та юристів права на практику

—  З 5.10.1938р. – паспорти євреїв маркувалися літерою «J», до їхніх імен дописувались Сара (жін.) та Ізраїль (чол. )

—  28.10.1938р. – вислання з Німеччини 17 тис. польських  євреїв

—  9-10.11.1938р. – «Кришталева ніч» – єврейські погроми по всій Німеччині

—  15.11-08.12.1938р. – припинення навчання єврейських дітей у школах та університетах

—  28.11.1938р.—запровадження комендантської години для євреїв

Всього 6 млн. євреїв стали жертвами нацизму. 

ІV.Узагальнення та систематизація знань учнів

1.Проблемне питання – Чи можна було не допустити нацистів до влади?

2.Робота зі схемою 2 «Ідеальна жінка та чоловік з точки зору нацистської ідеології».

V.Підсумки уроку

1. Принизливий Версальський мир, економічна криза 1929-1930 рр. створили передумови для встанов­лення нацистської диктатури в Німеччині. Соціаль­ною опорою нацизму став робітничий клас, колишні фронтовики, безробітні, загнані у безвихідь повоєн­ної розрухи і злиднів. Традиційний електорат також відвернувся від буржуазних партій, які, на його дум­ку, були не в змозі покращити становище і піддавав­ся демагогічним обіцянкам Гітлера. Встановивши мир­ним шляхом диктатуру, нацисти пішли на безпреце­дентне розширення у мирний час державного регу­лювання економіки. На державні кошти розгорнулось будівництво мережі швидкісних автострад (автобанів), що дозволило скоротити безробіття і пожвавити буд­івельну справу. Але основна увага приділялась розвит­ку військової індустрії. Економічне піднесення сти­мулювалося податковими пільгами, контролем над цінами і зарплатою. Поступово здійснювався перехід до карткової системи розподілу.

Економічні успіхи (високі темпи економічного розвитку, ліквідація безробіття, підвищення добро­буту широких мас) здійснювалося дорогою ціною. Нацистська диктатура в Німеччині ліквідувала демок­ратичні порядки, права і свободи громадян, ввела диктатуру однієї партії і одного фюрера, встановила контроль над всіма сферами соціально-економічно­го і суспільно-політичного життя країни. Німеччина цілеспрямовано готувалася до нової світової війни за перерозподіл сфер впливу взагалі, і встановлення сво­го власного панування зокрема.

2. Пастору Мартіну Німмелеру, в’язню на­цистських концтаборів, належать слова:

«Спочатку вони прийшли за євреями. Я мовчав — я не був євреєм. Далі вони прийшли за комуністами. Я мовчав — я не був комуністом. Потім вони прийшли за профспілковими робітниками. Я мовчав — я не був профспілковим робітником. Після цього вони прийш­ли за мною. Але всі вікна були темними. Не залиши­лось нікого, хто міг би допомогти мені».

Висновок-побажання — Нехай ніхто з нас ніколи не стане ні палачем, ні жертвою, ні бай­дужим спостерігачем!

VІ.Домашнє завдання.

1.Опрацювати § 18  та конспект.

2.Одному учневі приготувати повідомлення про Б. Муссоліні.

3.Розпочати складати порівняльну таблицю «Німеччина та Італія»:

Питання для порівняння	Німеччина	Італія
Наслідки І світової війни
Встановлення нацистської та фашистської диктатур
Внутрішня політика режиму

Конспект уроку з історії України 11 клас

Тема: Революція на граніті. Спроба державного перевороту в СРСР.

Мета: навчальна - охарактеризувати причини та особливості революції на граніті, визначити роль України у загальносоюзних суспільно-політичних процесах першої половини 1991 року, вплив спроби державного перевороту в СРСР на подальшу долю України;

розвиваюча - розвивати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв'язки історичних подій, формулювати власну думку та аргументовано її доводити, шляхом постановки проблемного питання розвивати в учнів критичне мислення;

виховна -   виховувати в учнів почуття патріотизму, розуміння того, що молодь є тією рушійною силою, що може змінити хід історії.

Тип уроку: комбінований

 Обладнання: відео «16 днів. Революція на граніті», «ДКНС. Проголошення незалежності», ноутбук, роздавальний матеріал.

Основні поняття: революція на граніті, громадянське суспільство, загальносоюзний договір, Новоогарьовський процес.

Основні дати: 2-17 жовтня1990 р. – революція на граніті, 17 березня 1991 р. – загальносоюзний референдум, 19-21 серпня 1991 р. – спроба державного перевороту в СРСР.

Хід уроку

І.Організаційний момент

Оголошення теми та мети уроку

Потрібно 6 місяців, щоб організувати вибори,

10 років, щоб встановити ринкову економіку,

але ціла генерація потрібна для того,

щоб створити громадянське суспільство.

інакше, без Громадянського суспільства, немає демократії.

Ральф Дарендорф

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

У 2012 році члени Львівського студентського братства провели серед перехожих віком від 14 до 79 років соцопитування на тему: «Що ви знаєте про революцію на граніті?». 80% респондентів відповіли, що нічого не знають про цю подію. Тож ми спробуємо на сьогоднішньому уроці збільшити відсоток тих людей, які не тільки зможуть відповісти на запитання соцопитування, а  й визначити значення революції на граніті для подальшої долі України.

ІІІ.Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1.Якими були результати виборів до ВР УРСР 1990 р.?

2.У чому полягало їхнє значення?

3.Назвіть передумови прийняття Декларації про державний суверенітет України.

4.Коли була прийнята ця Декларація та зі скількох розділів складалась?

5.Охарактеризуйте основний зміст Декларації.

6.Прийняття яких документів стало логічним продовженням Декларації?

7.Що таке «війна проти пам’ятників»?Чому вона розпочалася?

ІV.Вивчення нового матеріалу

   План

1.Революція на граніті

2. Україна у загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1990 року.

3.Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 року.  

Проблемне питання: Визначити спільні та відмінні риси революції на граніті та Революції Гідності

1.Революція на граніті

Учитель: 2 жовтня 1990 року у Києві представники Київської Студентської Спілки та Львівського Студентського Братства розпочали акцію протесту, яка увійшла в історію під назвою «Революція на граніті». Було затверджено трьох співголів акції: Маркіяна Іващишина – від Заходу (він був головою Львівського Студентського Братства), Олеся Донія – від Центру (був Головою Української Студентської Спілки в Києві) та Олега Баркова – від Сходу (тоді голова Української Студентської Спілки Дніпродзержинська). Хоч його організація і була нечисельною, але важливо було засвідчити всеукраїнський характер акції.

Подальше вивчення матеріалу відбувається шляхом роботи з фрагментами відео «16 днів. Революція на граніті» та обговоренням наступних питань:

1)Чому саме студенти розпочали революцію? Які вимоги ставили перед ВР протестуючі? На яку реакцію влади вони очікували?

2)Як було організовано життя в наметовому містечку?

3)Як студенти прагнули поширити свої ідеї на Схід України та якою була реакція людей?

4)Як вплинула революція на комуністичну владу та київську молодь?

5)Назвіть переломний момент у революції на граніті.

6)Хто виступив на підтримку студентів і як це вплинуло на дії влади?

Робота з документом

Опрацюйте постанову ВР УРСР «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року»,17 жовтня 1990 р. та визначте, на які поступки пішла ВР? Як ви думаєте, чому?

«Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року» № 402-XII, якою встановила:

1. Стосовно проведення нових виборів:

Впродовж другої сесії Верховної Ради УРСР прийняти Закон про референдум в Українській РСР, Закон про громадські об'єднання та організації в Українській РСР, Закон про статус народного депутата Української РСР, передбачені порядком денним, та Закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі.

В 1991 році провести в Українській РСР народне голосування (референдум) з питання довіри Верховній Раді Української РСР 12-го скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року.

2. Стосовно військової служби громадян України:

Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина.

З цією метою до 31 грудня 1990 року прийняти Закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, Закон про альтернативну військову службу, а також утворити необхідні державні органи.

3. Стосовно націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України:

Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 15 жовтня 1990 року розглянути на сесійному засіданні висновки Державного арбітражу УРСР, Міністерства юстиції УРСР і Державного комітету УРСР по економіці у питання щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України і до 1 грудня 1990 року утворити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з цього питання.

4. Стосовно Союзного договору:

Згідно з Зверненням Президії Верховної Ради УРСР, схваленим Верховною Радою УРСР 15 жовтня 1990 року, спрямувати всі зусилля Верховної Ради УРСР на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і поки цього не досягнуто, укладення Союзного договору вважати передчасним.

5. Стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР:

Взяти до відома повідомлення Голови Верховної Ради УРСР Кравчука Л.М. від 17 жовтня 1990 року стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР Масола В.А. і вирішити це питання у порядку, передбаченому статтею 97 п. 9, статтею 108 п. 4 Конституції УРСР.

З метою створення правової основи для виконання цієї постанови до 30 листопада 1990 року привести діючу Конституцію УРСР у відповідність з положеннями Декларації про державний суверенітет України.

Учитель: Отже, влада виконала більшість вимог протестувальників. Масола відправили у відставку, українські військові стали проходити службу в межах України, відмовились від укладення нового Союзного договору. Однак наважитись на перевибори тодішня комуністична більшість так і не змогла.

2. Україна у загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1990 року.

Учитель: Щоб зберегти СРСР, покласти край «параду суверенітетів», союзне керівництво вирішило ініціювати укладення нового союзного договору. 20 листопада Росія і Україна підписали угоду про визнання суверенітету одна одної і про необхідність співпраці на взаємовигідних умовах. Аналогічна угода була підписана з Казахстаном. Таким чином, союзний центр фактично усувався від влади; формувалися обриси конфедеративного союзу. 23 листопада був представлений проект союзного договору, який обмежував права республік, передбачав формування союзних органів влади з великими повноваженнями у сфері міжнародних відносин і фінансів, пріоритет союзних законів над республіканськими. Такий проект не знайшов підтримки. Тому консервативні сили, і зокрема депутатська група «Союз» ВР СРСР, закликали М. Горбачова, як президента, винести на Всесоюзний референдум питання щодо майбутньої долі СРСР.

На референдум було винесене таке питання: «Чи вважаєте Ви за необхідне збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій повною мірою гарантуватимуться права й свободи людини будь-якої національності?». Навмисно ускладнена формула, а також зловживання висловами, що не мали юридичного змісту («оновлена федерація», «повною мірою»), були потрібні партапарату, аби заручитися підтримкою народу, але залишити собі свободу дій.

В той же час ВР УРСР прийняла рішення поставити в бюлетень додаткове запитання.

Робота з документом

Опрацюйте Постанову ВР УРСР «Про проведення референдуму в Українській РСР 17 березня 1991 року» на с. 229 підручника та визначте, у чому полягала сутність додаткового питання? З якою метою воно було включене в бюлетень?

Учитель: На перше запитання позитивну відповідь дали більше 70% громадян, на друге – більше 80%. Це продемонструвало підтримку народом Декларації про державний суверенітет України.

 Запитання: пригадайте з курсу всесвітньої історії сутність Новоогарьовського процесу.

Учитель: Після референдуму розпочався так званий «новоогарьовський процес» — переговори керівників дев’яти республік, включаючи Україну, з президентом СРСР М. Горбачовим про новий союзний договір. В останньому варіанті договору передбачалося, що союзні відомства поступляться значною кількістю повноважень, але радянський союз мав залишитися федерацією республік, а не співдружністю суверенних держав конфедеративного типу. Попереднє підписання договору планувалося провести 20 серпня 1991 р. Це була остання спроба Горбачова шляхом компромісу між республіками і центром врятувати державну цілісність СРСР. Але тут втрутилися консервативні сили, які прагнули не лише зберегти єдину союзну державу, а й не допустити її оновлення у будь-якій формі.

3.Спроба державного перевороту в СРСР 19 серпня 1991 року. 

Запитання: пригадайте з курсу всесвітньої історії хто і чому здійснив державний переворот в СРСР?

Робота з відео

Перегляньте фрагмент відеохроніки того періоду та визначте, яку позицію щодо перевороту зайняли різні політичні сили в Україні?

Запитання для обговорення: як вплинув державний переворот в СРСР на майбутнє України?

Орієнтовна відповідь: 22 серпня Президія ВР УРСР ухвалила рішення про скликання позачергової сесії парламенту, яка увійшла в історію. Адже саме на цій сесії було прийнято Акт проголошення незалежності України.

V.Узагальнення та систематизація знань

1.Відповідь на проблемне питання: Визначити спільні та відмінні риси революції на граніті та Революції Гідності.

Орієнтовна відповідь

Спільні риси

1.Організована студентами

2.Незадоволеність діями влади

3.Стали щаблем до формування громадянського суспільства

Відмінні риси

1.Революція Гідності розпочалась стихійно, а революція на граніті – організовано.

2.Різні форми протесту.

3.Реакція влади на події революції.

2.Яким, на вашу думку, було значення революції на граніті для подальшої історії України?

3. Що засвідчили результати референдуму 17 березня 1991 року?

4. Як вплинув державний переворот в СРСР на майбутнє України?

VІ.Підсумки уроку

VІІ.Домашнє завдання

1.Опрацювати §30-31 п.2-4

2.Підготувати повідомлення про одного з учасників революції на граніті або записати спогади рідних чи знайомих про революцію та їхнє ставлення до неї.